Київська брама Глухівських міських укріплень розташована на західному краю історичного середмістя над заплавою р. Есмань і є архітектурним акцентом у забудові. Замикає з заходу перспективу головної міської вулиці – Київської. Відіграє важливу композиційну роль у панорамі історичного середмістя, що розкривається від р. Есмань. Брама стоїть посеред частково збереженого західного фронтону укріплень міської фортеці й надає історико-містобудівної осмисленості формам рельєфу, які саме завдяки наявності цієї пам’ятки сприймаються рештками старої фотрифікації. Через арку брами здійснюється зв’язок між лівобережною та правобережною частинами Глухова.

Київська фортечна брама протягом ХVII –XVIII ст. була важливим елементом фортифікаційної системи Глухова, захищаючи головний в’їзд до міста з заходу, з Київського шляху. Міцність фортифікаційних укріплень довела кількатижнева облога Глухова взимку 1664 р. польським військом на чолі з королем Яном ІІ Казимиром. Місто витримало…Поляки з-під Глухова відступили на Новгород-Сіверський.

На початку XVIII ст. тут була дерев’яна надбрамна башта, потім –просто дерев’яна брама у земляному валу. Востаннє її реконструював після пожежі 1748 р. мінер Юхим Наумов, котрий у 1749 р. спорудив за проєктом Данила Дебоскета дерев’яну браму з кордегардіями й мостом через рів.

Мурована потинькована трипролітна арка з бічними кордегардіями була збудована коштом державної скарбниці у 1766–1769 р. під керівництвом архітектора А. Квасова замість однойменних дерев’яних фортечних воріт. Первісно мурована брама мала дещо інший вигляд, бо стояла не на белебені, а у тілі високого земляного валу, в якому частково ховалися невеличкі муровані кордегардії – приміщення для варти. Існують відомості, що вона також виконувала функцію пункту пропуску (прообраз сучасної митниці), оскільки до потужно укріпленого Глухова, по якому пролягав головний шлях з Києва до Московії, не можна було потрапити, не проїхавши через браму.

Архітектура Київської брами вирішена у перехідних стильових формах від бароко до класицизму. Вона симетрична, має пірамідальну композицію і фасадний принцип вирішення. Посередині – велика арка, фланкована двоспареними колонами римо-доричного ордеру на високих п’єдесталах. Колони несуть масивний розкрепований антаблемент, вінчає фасад трикутний фронтон, у тимпані якого є кругле вікно. З обох боків фронтону збереглися постаменти для скульптур.

У 1804 р. було знесено земляні вали фортеці і за проєктом чернігівського губернського архітектора А. Карташевського обабіч брами прибудовали аркові проходи для пішоходів, значно вужчі і нижчі за центральний арковий проїзд, та нові великі кордегардії.

Через півстоліття «Триумфальные ворота», як їх тоді називали в народі, вже мали потребу в терміновому ремонті, про що говорять документи, виявлені співробітниками Національного заповідника «Глухів» у Державному архіві Чернігівської області. У рапорті архітектора Федорова від 28 січня 1859 р. зазначалося, що у квітні внаслідок стихії «от сильного в ночное время ветра» було зірвано покрівлю на даху, а «проезд через ворота будет весьма затруднительным», тому необхідно було здійснити і заміну мостової. Ремонтні роботи були проведені у листопаді цього ж року. Згідно кошторису ремонт мостової обійшовся у 130 крб. 59 коп., а відновлення даху коштувало 133 крб. 95 коп.

У фондах Заповідника зберігається кілька знімків пам’ятки, зроблених у різні періоди. Найдавніший з них свідчить про її незадовільний технічний стан наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. На іншому фото вона вже зображена у досить пристойному вигляді. Вірогідно, що тут ми маємо справу з поки ще невідомим для нас дореволюційним періодом реставрації. На світлині 1930 р., зробленій під час експедиції, організованій С. Таранушенком на Чернігівщину з метою дослідження мурованої архітектури цього регіону, ми знову бачимо браму у занедбаному стані. Біля неї –щит з цікавим написом: «Увага! Держторг купує квасолю, горох, вику, конюшину, інше насіння трав, картоплю, цибулю, яблука та різні ягоди. Масло коров’є, сир, творог, мед віск. Шкіри лисиць, тхорів, зайців, жеребців, собак та інших. Пух, перо, щетину, кін-волос, роги, копита, хвости».

Пам’ятка зазнала руйнувань під час Другої світової війни. Реставраційні роботи проводилися у 1957 –1959 р., періодично відновлювалися з 1976 р. У 1988–1989 р. Сумський КАРВ «Укрпроектреставрації» розробив проєктну документацію на реставраційні роботи, які до 1991 р. були виконані лише частково. Остання ж реставрація, проведена Національним заповідником «Глухів» у 2007 р., відновила те, що дійшло до нас, та відтворила втрачене за старими фотографіями й креслениками.

Київська брама є рідкісним зразком оборонного зодчества XVIII ст., пам’яткою національного значення, має охоронний № 180030-Н.
Наразі пам’ятка є приміщенням для експозицій постійно діючих виставок. У 2001–2004 рр. був розроблений проєкт реставрації фасадів пам’ятки, реалізований упродовж 2006–2007 років. З метою її подальшої музеєфікації науковці Заповідника розробили концепцію експозиції постійно діючої виставки «Глухів героїчний», яка мала розміститись в бічних кордегардіях. Першим етапом робіт стало відкриття 30 серпня 2013 р., у день 70 -річчя визволення Глухова від німецько -фашистських загарбників, виставки «Миттєвості Великої війни». Другим етапом робіт стало відкриття 6 грудня 2018 року, в День Збройних Сил України, виставки «З історії стрілецької зброї».

Отже, при підтримці Міністерства культури України, яке 2018 року профінансувало ремонтні роботи лівої бічної кордегардії і виготовлення експозиційного обладнання, була завершена повна музеєфікація Київських фортечних воріт.

Пам’ятка архітектури і містобудування «Київська брама Глухівських міських укріплень» залучена до екскурсійних маршрутів «Оглядова по місту», «Глухів – столиця Гетьманщини», «Глухів героїчний», «Оглядова екскурсія з вежі міського водогону», розроблених співробітниками Національного заповідника «Глухів».
 
ЛІТЕРАТУРА

1. Паспорт об’єкта культурної спадщини «Київська брама Глухівських міських укріплень». Науковий архів Національного заповідника «Глухів», інв. № 2.
2. Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. Київ: Видавничий дім А. С. С., 2005. 588 с.
3. Шишкіна Ю. А. Київська брама Глухівських міських укріплень. Соборний майдан. 2009. № 5. С. 2.
4. Жукова С. П. Пам’ятки культурної спадщини у структурі діяльності Національного заповідника «Глухів». Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово -Сіверщини / за заг. ред. С. Ю. Зозулі. Центр памяткознавства НАН України і Укр. тов-ва охор. пам’яток історії та культури, Півн. -Сх. регіон. відділення. Київ, 2017. С. 60–74.